Незвичайні пригоди француза у Кропивницькому

2018-08-09. - 12-22 / 432

asasaaaЦю історію розповіла на своїй сторінці у Фейсбук директорка Кіровоградського обласного художнього музею Тетяна Ткаченко. Розповідь викликає суперечливі емоції. Боляче за наших людей, які перетворились на професійних шахраїв. Радісно за чудових українців, які живуть у нашому місті і творять справжні дива людяності.
Останній тиждень у нас гостювали рідні й близькі друзі з Бельгії. Перед їхнім від’їздом зайшли на літній майданчик під парасольки. За сусіднім столиком чоловік, почувши, що за нашим розмовляють французькою, спитав, чи французи… Друзі розповіли, що вони з Бельгії, і так співпало, що він також. З’ясувалося, ще й живуть недалеко, познайомилися, розговорилися… 
Марк розповів, що він працює в театрі, любить подорожувати. Цього року обрав Україну і її театральну мекку — Кропивницький. 
Все починалося досить оптимістично. Придбав квиточки на літак, проплатив через інтернет за квартиру в нашому місті (на заплановані дні перебування). Прилетів до Борисполя…
 
Далі все стало не стільки веселковим. Звертався за допомогою, як краще й доступніше (і бюджетніше) добратися до нашого міста, його відправили на таксі, за послуги якого з нього взяли майже десять тисяч гривень. Шукаючи адресу винайнятої квартири, виявив, що такої адреси зовсім не існує (і це не пов’язано з перейменуванням вулиць). Сайт, на якому замовляв, не працює, телефони — не обслуговуються… 
Поселився у готелі за 20 євро на добу, і на це вже не розраховував. Бо не очікував, що стільки буде платити за дорогу до нашого міста, та ще й залишиться без проплаченого житла. Тож враження від країни і міста за ці дні в нього склалися не дуже гарні. 
Поблукав вуличками, попив кави на літніх майданчиках. Ми із задоволенням пригостили його, друзі почали розповідати про враження від міста, музеїв, театрів, пам’яток, людей. Він лише із дивуванням це слухав. Запросили прийти до нас в музей. Він із радістю та задоволенням прийняв запрошення. Дуже хотілося змінити враження Марка. Здається, нам це хоча б трошки, та вдалося. 
Разом із співробітниками та професором з Канади Павлом Босим ознайомили його з нашим Кіровоградським обласним художнім музеєм та картинною галереєю Петра Оссовського “Світ і Вітчизна”. Дівчата прогулялися з ним містом, пішли в меморіальний музей Марка Кропивницького, до галереї “Єлисаветград”. 
Придбали квитки до Борисполя, домовилися, що заїдуть за ним. Повернулися до музею, запросили на каву. 
Пишаюсь, що кожен із команди Кіровоградського обласного художнього музею є патріотом країни і нашого міста і усі разом намагаються змінити враження людини, яка вперше потрапила до нас. Та вже гріє душу те, що він почав посміхатися і в нього вже є бажання повернутися до нас.
загрузка...